Чи можливо почуватися щасливим без психологічного благополуччя?

У наш час більшість людей вважають себе здоровими, якщо у них нема ознак порушень фізичного здоров’я, але водночас вони можуть мати захворювання (хронічні чи невиліковні), які пов’язані з порушеннями їхнього психічного здоров’я, яке помітно впливає на якість життя.

Складовою і показником якості життя людини є її психологічне благополуччя, стан і процес задоволеності своїм життям, усвідомленості реалізації своїх можливостей. Проблеми психічного благополуччя людини стають об’єктом уваги сучасних науковців, і зараз існують різні, інколи суперечливі традиції у його трактуванні. То що ж означає це «психологічне благополуччя»? Поняття «психологічне благополуччя» близько пов’язане з такими поняттями, як психічне здоров’я і осмисленість життя. Наше психологічне благополуччя залежить від того, що ми думаємо про себе, як долаємо стреси, засвоюємо інформацію й ухвалюємо рішення.

стаття 12.png

Найважливішим критерієм психологічного благополуччя є відчуття психологічної рівноваги, тобто з гармонійною організацією психіки та її можливістю адаптуватися до стресів. Психологи зазначають, що люди з високим рівнем психологічної рівноваги демонструють: позитивну самооцінку, яка тісно пов’язана зі здатністю керувати своїм життям; послідовність і передбачуваність, що свідчить про сформованість характеру; цілеспрямованість, яка ґрунтується на позитивному баченні майбутнього і потребі у самореалізації; автономність (незалежність), що забезпечується умінням ухвалювати відповідні рішення; відчуття єдності з іншими людьми, що приносить у життя стабільність і наповнює його сенсом. Психологічне благополуччя, насамперед, пов’язано з такими особистими особливостями, як впевненість у собі, адекватна самооцінка, позитивний погляд на життя, доброзичливість, товариськість, емоційна стабільність.

У психології склалися два різні підходи у розумінні психологічного благополуччя особистості, які йдуть своїми коренями в античність, у розуміння феномену щастя. Засновником першого напрямку вважають давньогрецького філософа Арістіпа, який щастя трактував як миттєве задоволення, чуттєву радість. Таке задоволення є як мотивом, так і метою життєдіяльності людини, яка спрямована на отримання максимального фізичного задоволення і уникнення болі.
Дослідження інших філософів перш за все були спрямовані на пошук шляхів отримання задоволення (досягнення щастя). Джерела другого, в розумінні щастя і психологічного благополуччя знаходяться в поглядах Арістотеля, який уважав, що дійсне щастя втілюється у прагненні до повного, стійкого і цілісного блага, у особистісному зростанні, тобто маючи мотив та мету свого життя. У сучасній науці з’являються публікації, де автори намагаються об’єднати вищезгадані два напрямки, наголошуючи, що справжнє благополуччя людини є багатовимірним конструктом, що включає задоволення, результат та процес реалізації індивідом свого потенціалу.

 

стаття 13.png

Благополуччя залежить від наявності чітких цілей, успішності реалізації планів діяльності й поведінки, наявності ресурсів та умов для досягнення цілей. Неблагополуччя з’являється в ситуації фрустрації, у разі монотонності виконавчої поведінки й інших аналогічних умов. Цілі в житті свідчать про відчуття спрямованості в житті, що сьогодення і минуле осмислені, про наявність переконань, що додають життю цілей. Особистісне зростання свідчить про наявність відчуття постійного саморозвитку, відкритість новому досвіду, прагнення реалізувати свій потенціал, наявність відчуття самовдосконалення з плином часу.

 

Серед наслідків психологічного благополуччя особистості розглядають підвищення якості її життя, зменшення страху старості. Психологічно благополучна людина – самореалізована людина, та, потреби якої є задоволеними.
Психологічне благополуччя як показник якості життя людини є досить складним явищем і процесом, що відображає оцінку людиною якості свого життя. Виявляється в задоволеності ним загалом і окремими його сферами, у переживанні позитивних емоцій і почуттів, відчутті реалізації власного потенціалу, тому є одним з найважливішим компонентом нашого життя, а отже потребує високої уваги до себе.

стаття 14.png

Психологічне благополуччя найбільше пов’язане із позитивним сприйняттям майбутнього і теперішнього, і значно менше – із позитивним сприйняттям минулого. Тому людина має бути активною, цілеспрямованою, спрямованою в майбутнє. Я вважаю, що є недоцільним недооцінювати роль ставлення до минулого, особливо на пізніх етапах життя людини. Для психологічного благополуччя важливою є єдність минулого, майбутнього і сучасного. Минуле є продовженням майбутнього, бо людина, яка має очікування, що породжуються у процесі інтерпретації минулого, йде в безпосереднє, близьке, віддалене майбутнє.

Анна Зелінська

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s