Марися Рудська: «Часто «підводні камені» ховаються за туманом романтизації»

Усі ми мріємо про диво. Особливо зараз, коли звідусіль чуємо лише про зраду, коли всюди шукаємо обман й підставу, коли перестали вірити у щось світле. Усі ми мріємо про диво, яке б відволікло нас від сірої реальності. Диво, яке б змусило нас усміхнутись щиро та від усього серця, як у дитинстві. Знову відчути себе маленькими мрійниками, що подорожують вирієм казки та магії. У світі, де немає ніяких турбот та “дорослих проблем”.
Саме такі відчуття – безтурботності та дитячого захвату – виникають під час перегляду робіт ілюстраторки Марисі Рудської. Її картини сповнені теплими емоціями, які наповнять кожного. Художниця співпрацює з багатьма авторами. Ми розпитати Марисю про її творчий шлях, стиль та натхнення.

Хто для тебе “ілюстратор”? Чи є принципова різниця між художником та ілюстратором?

Чіткої різниці між ілюстратором і художником немає, як, власне, і чіткого визначення, що таке «ілюстрація». Ілюстрація — це форма візуальної комунікації, яка перетинається з художніми роботами, з дизайном, з типографією та іншим. Більше того, є дуже багато напрямків усередині ілюстрації: книжкова ілюстрація, ілюстрація для дизайну, для реклами, ігор, для освітніх проектів тощо. Я не впевнена, що чіткі визначення потрібні, це досить пластична сфера, і куди важливіше визначитися для себе, з чим і як працювати, ніж як це називається.

received_794557254264458
Автор: Марися Рудська

З чого почався твій творчий шлях? Чи були ситуації, коли хотілось “кинути все” та займатись чимось іншим?

Я з дитинства любила малювати і ніколи не покидала цього заняття. Кажуть, аби робота приносила задоволення, треба хобі перетворити на роботу. Звучить гарно, але часом складно вирішити, яке саме хобі стане найліпшою роботою. Спочатку я вибрала написання текстів. Кілька років працювала в журналістиці та пішла через це вчитися на філолога. Десь на третьому курсі я почала отримувати перші комерційні замовлення з ілюстрації і зрозуміла, що вибрала не те хобі. Власне, вийшло так, що я «все кинула» заради ілюстрації. Це звучить більш драматично, ніж було насправді. Перехід від журналістики до ілюстрації у мене був досить плавним. Певний час я брала і ті, й ті замовлення, і лише з часом ілюстрація перемогла.

Якось на професійній зустрічі мене запитали, чи впевнена я в тому, що ілюстрація — це моя «справа життя». Хороше питання. Поняття «покликання» — дуже романтизоване. Саме слово «покликання» містить нотку пафосу. Можна уявити, що людина, яка вибрала собі певну діяльність, цілодобово впевнена у своєму виборі. Але людський мозок прагне все піддавати сумніву. Якщо ви схильні до аналізу, то в будь-якому виборі буде присутня частка скепсису, — це нормально. Ця особливість додає вагань, але, з іншого боку, такі регулярні «перевірки» виборів та цінностей вельми корисні. Часом ми робимо щось за звичкою, а не тому, що хочемо це робити. До того ж, немає нічого принизливого в тому, щоб змінити вибір, професію, якщо в цьому є потреба. Дозвольте собі змінюватися.

received_404856163394700.jpeg
Автор: Марися Рудська

У тебе особливий, авторський стиль. Хто твій “ідейний натхненник”? Можливо, були певні митці на яких ти рівнялась, на початку кар’єри?

Навколо мене дуже багато художників та ілюстраторів, які мене надихають. Моя стрічка в Instagram наповнена переважно ілюстраторами та фотографами птахів. Мені здається, це обов’язкова частина професійного зростання — слідкувати за роботами інших та аналізувати їх. Що робить ту чи іншу роботу крутою? Що зачіпає, що вражає?
Виокремити когось одного складно. Серед українських колег захоплююсь роботами Жені Гайдамаки, Анастасії Стефурак, Поліни Дорошенко та ін., серед іноземних — Ira Sluyterman van Langeweyde, Daniel Isles, Paul Madonna, Ralph Steadman та іншими.

 

Які емоції та почуття ти вкладаєш у свої твори? Що б ти хотіла передати своїми малюнками?

Сподіваюся, що емоції які я вкладаю в малюнки, сприймаються глядачами безпосередньо з малюнків. Як кажуть, якби я могла пояснити це словами, я б цього не малювала 🙂

 

У яких стилях* тобі зручніше працювати? Що саме ти любиш зображати більш за все?  Та в якій кольористиці?

Переважно малюю аквареллю, інколи додаю гуаш чи кольорові олівці. Час від часу намагаюся малювати лише чорним чорнилом, зміна техніки приносить певну свіжість у роботи.
Люблю природничу ілюстрацію (natural history illustration), малюю птахів, ссавців, амфібій, риб, динозаврів, планктон, джмеликів і жуків та інших істот. Ще працюю з книжковою ілюстрацією, переважно з дитячою.
Також я роблю особисті роботи, не на замовлення. Для мене вони найцінніші, бо їх я малюю не по роботі, а радше для відпочинку. Це якісь спостереження чи персональні історії. У таких роботах найлегше експериментувати і відточувати вміння, які я потім буду застосовувати в комерційних замовленнях.
(*я малюю в одному стилі — в своєму, тому відповіла більше про техніку малювання).

received_418007375639996.jpeg
Автор: Марися Рудська

 

Як мені відомо, ти ілюстраторка саме дитячих книжок. Чи відчуваєш ти певну відповідальність перед дітьми за свої роботи?

Ілюстрація — це завжди взаємодія з публікою. Ця публіка може бути дорослою або не дуже — це не має значення, завжди є завдання зробити якісну ілюстрацію. Надто якщо говорити про природничу ілюстрацію: зображення має бути не лише естетичним, але й інформативним.

 

Чи можеш ти себе назвати дитиною? Адже, щоб “знайти хом’яка – потрібно думати як хом’як”. Чи використовуєш ти це правило під час своєї роботи?

У всіх нас є внутрішні діти. Питання лише в тому, як з ними взаємодіяти. Вони можуть вносити безпосередність і спонтанність у життя, а можуть — надмірну емоційність і незрілість. Я думаю, щоб малювати для дітей, потрібно бути дуже чесним в ілюстрації. Але також уміти аналізувати, розуміти функції ілюстрацій, що ліпше працюватиме — а це вже риси дорослої людини. Тут, як і всюди, потрібен баланс.

 

За яким принципом ти обираєш, які книжки ілюструвати, а які ні?

Принцип простий: подобається чи не подобається. Вважаю, що коли є можливість, то не варто працювати над проектами, які не до смаку, навіть якщо це суб’єктивне відчуття. Ти не отримуєш задоволення від цієї роботи, замовник не отримує роботи, в яку вклали душу, і виходить компроміс для всіх сторін. Звісно, якщо ти початківець і замовлень обмаль, то доводиться братися за різні, але й тоді питання про принцип вибору не виникає. Однак, я вважаю, що варто критично приглядатися, над чим доведеться працювати. Якби я могла повторити все спочатку, то не бралась би за певні замовлення, натомість працювала би над власними проектами. Але легко бути мудрим заднім розумом.

 

Чи думала ти про випуск власної книжки/журналу/коміксу? (якщо не секрет, то про що)))

Такі ідеї у мене з’являються регулярно. Поки працюю над постерами на різні теми, наприклад, маю постери з птахами, прісноводними рибами, динозаврами, планую малювати жабок і багато іншого. Є купа ідей і починань, але нехай вони будуть сюрпризом.

received_2263021953953575.jpeg
Автор: Марися Рудська

 

Чи були якісь замовлення (теми), які тобі було важко намалювати? Чи відчувала ти себе сильнішою, після виконання роботи?

Якщо віддаватися на всі 100% в роботі, то будь-яке замовлення має виклик. Як ліпше подати тему, які вибрати кольори, як обіграти все композиційно, які використовувати деталі, а де все спростити, як зробити, щоб вийшло і добре, і швидко. Кожна на совість виконана робота — це крок уперед у професійному плані. Буває, що роботи лякають технічно, наприклад, зараз я малюю малюнок аквареллю про життя, пов’язане з водою, у форматі А1. Це досить складно для мене, але цікаво!

 

Які виклики постають перед сучасними українськими ілюстраторами та ілюстраторами-початківцями? 

Часто «підводні камені» ховаються за туманом романтизації — люди уявляють ілюстратора на фрілансі людиною у просторій світлій студії, що цілими днями малює під легку музику в оточенні муз. Дійсність більш прозаїчна. Крім малювання ілюстратор мусить володіти ще цілою низкою навичок, часто працювати не в студії, а вдома, і займатися зовсім не творчими речами. Аби нормально заробляти на життя ілюстрацією, треба бути досить гнучким, організованим, активним, вміти заявити про себе, вести бухгалтерію, знатися на юридичних питаннях, регулярно оновлювати портфоліо, слідкувати за галуззю, спілкуватися з колегами, постійно шукати ліпші рішення і балансувати. Вся ця професія — вже чималий виклик для будь-якої людини. Однак якщо саме візуальне мистецтво, а зокрема ілюстрація, — це ваша мова, ваш спосіб виразити себе і працювати з насолодою, тоді за це варто боротися!

 

Спілкувалась: Поліна Малець

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s