Urban Space: громадський ресторан та громадянське суспільство

Буває, що зміни хочеться творити вже тут і зараз, але потім виявляється, що все не так просто…Чи просто? Сьогодні щоб долучитися до цікавої ініціативи чи підтримати проекти, які варті того, не потрібно докладати багато зусиль. Такі проекти та ініціативи з’являються все частіше, допомагаючи розвивати громадянське суспільство нашої країни.

Серед таких платформ громадський ресторан Urban Space, який підтримує громадські ініціативи Івано-Франківська (а тепер і Києва).

Однією із найважливіших тез Urban Space 100 в Івано-Франківську є: “Унікальність проекту у тому, що 80% прибутку ресторану направлено винятково на реалізацію громадських проектів. Засновниками є 100 соціально активних людей, яких об’єднує ідея якісного розвитку міського простору”.

Більше про проект, його ідеї та цілі нам розповіла Марта Гладка, координатор проекту Urban Space.

картинка.jpg

Який загальний образ учасника проекту Urban Space? Хто він? Чим живе? Які у нього життєві орієнтири?

Якщо говорити про заснування Urban Space 100, то необхідна кількість співзасновників — тобто 100 — було знайдено менше ніж за три місяці, а від презентації ідеї до відкриття минуло шість місяців. Зі ста співзасновників близько 60-ти — мешканці Івано-Франківська; це різні за фахом, сферою занять люди — від студентів до досвідчених фахівців (це і підприємці, і митці, й ІТ-фахівці, й менеджери). Ще 20–25 соціальних інвесторів (так ми називаємо співзасновників) родом з Івано-Франківська: нині не мешкають у місті, але продовжують цікавитися тим, що тут відбувається, підтримувати його розвиток.10–15 cпівзасновників — представники інших міст.

Схожий портрет співзасновника є і в Urban Space 500 у Києві. 87% співзасновників проекту — кияни, решта — з інших міст і країн. Наймолодшій засновниці 18, найстаршій — 88 років.

Про життєві орієнтири інших говорити складно. Можемо хіба спробувати узагальнити деякі риси, які, на нашу думку, характеризують якщо не всіх, то принаймні більшість співзасновників. Передовсім це активність, а навіть проактивність: йдеться про бажання впливати на певні процеси у місті, ініціювати нові, а не залишатися лише спостерігачем і скаржитись на те, що “все погано”. Із проактивністю я також пов’язую відповідальність, готовність брати на себе її, котра починається з розуміння, що твій дім не закінчується за дверима твоєї оселі: насправді і під’їзд, і подвір’я, і вулиця, і ціле місто теж є твоїм домом. Зазвичай це також люди досить відкриті — до нових ідей,  комунікації, взаємодії з іншими. Зрозуміло, всіх співзасновників об’єднує те, що вони люблять місто, в якому живуть чи народилися, прагнуть сприяти розвитку українських міст.

6M9A4646.jpg

Наскільки важко чи, навпаки, легко знайти активних людей в Україні, які не чекають, що їх життя покращить депутат у Верховній Раді, а самі готові творити ці зміни?

Приклад Urban Space засвідчує, що в Україні багато активних людей, які готові об’єднуватись та спільно працювати над змінами у своїх містах. Саме завдяки таким активним мешканцям, в тому числі й співзасновникам ресторанів Urban Space (у Івано-Франківську їх 100, а у Києві 500), у містах розвивається активна спільнота, виникають нові ініціативи, спільні ідеї. Urban Space як формат громадського ресторану стає інструментом для фінансування громадських проектів міста, надає імпульс ініціативам, тримає динаміку їхнього розвитку та створює нові можливості. Так, за чотири роки діяльності Urban Space 100 в Івано-Франківську було підтримано 84 соціальні проекти на суму 2 млн грн. Серед них: дитячі, освітні, мистецькі, екологічні, урбаністичні, спортивні та інші, спрямовані на розвиток Івано-Франківська.

DSC_6507.jpg

Буде правильно вважати, що Urban Space – це приклад такого собі спільнокошту, де людина, яка загляне на горнятко кави, одночасно допомагає своєму місту?

Можна й так сказати, хоч ми і не використовуємо такого терміну та ніяк не тиснемо на відвідувачів ідеєю соціальності. Хоч фактично так воно і є: кожен відвідувач Urban Space 100/Urban Space 500, випивши каву чи пообідавши, автоматично докладається до позитивних змін в Івано-Франківську/Києві. Адже 80% від чистого прибутку ресторану спрямовується на реалізацію громадських ініціатив із розвитку міського середовища та спільноти. Тобто, якщо ви прийшли поїсти в котрийсь із ресторанів Urban Space, то можете вважати, що підтримали якийсь міський проект, і хтозна, можливо, він буде реалізований у вашому районі.

IMG_0661.jpg

Urban Space можна назвати унікальним проектом, який народився в Україні. Як виникла ідея такого громадського простору? Чи були зразки, які надихали і підказували, як усе правильно організувати?

Так, комплексно проект є унікальним, команда  проекту багато подорожує та бере до уваги іноземний  досвід. Одним із близьких прототипів став урбаністичний ресторан в Братиславі, який надихнув своєю концепцією, а саме функціональним наповненням (сцена, крамниця). Сама ж ідея належить платформі “Тепле Місто”, керівником якої є Юрій Филюк.

Копия _DSC4335.jpg

Юрій Филюк повідомляв, що проект отримав понад 200 заявок на франшизи. Поки що відкриття Urban Space 500 відбулося лише у Києві.  Коли очікувати нових просторів в інших містах?

Справді, успішний досвід Urban Space 100 цікавить багатьох. Це спонукало платформу “Тепле Місто” започаткувати програму, що  передбачає відкриття закладів Urban Space в інших містах на  умовах  соціальної франшизи. Велика кількість запитів на реплікацію проекту з різних куточків світу є свідченням того, що модель громадського ресторану Urban Space є класною дієвою інновацією, яких шукає і потребує сучасний світ та мешканці міст.

Запити бувають не лише з міст України, а й з-за кордону. Так, ми отримували заявки з таких країни, як Німеччина, Грузія, Білорусь, Бельгія, Ірландія, США, ОАЕ, Малайзія, Казахстан, Молдова, Велика  Британія, Канада, Франція.

Першим досвідом соціальної франшизи став Urban Space 500 у Києві. Проект втілюють ГО “Інша Освіта” та управлінська ресторанна компанія Druzi Cafe & Bar. Його відкрили 18 грудня 2018 року.

DSC_0409.jpg

Наскільки часто ви відмовляєте у франшизі? І яка найважливіша причина?

Ми відкриті до всіх запитів. Однак треба розуміти, що створення громадського ресторану Urban Space – тривалий і непростий процес. Коли ми пояснюємо стороні, яка подає запит, що для відкриття закладу потрібно мати кілька стейкхолдерів – ГО з успішним досвідом діяльності, сильна ресторанна компанія, що управлятиме рестораном (відповідатиме власне за ресторанну складову) і співзасновники, яких потрібно залучити, з якими треба комунікувати, – то на цьому етапі з боку авторів запиту найчастіше готовність діяти далі зникає.

Водночас, якщо організація висловлює готовність втілювати проект, то важливим етапом є дослідження місцевого контексту: наявності достатньої кількості потенційних соціальних інвесторів, сильної ресторанної компанії, зацікавленості з боку місцевої громади загалом. Якщо якоїсь складової не вистачає, є очевидні ризики, то, зрозуміло, в такому випадку ми відмовляємо претендентові або рекомендуємо попрацювати над відповідною складовою.

IMG_3121-2.jpg

Івано-Франківськ досить компактне місто, в порівнянні з містами-мільйонниками. Чи можна вважати, що успіх вашого проекту полягає в згуртованості громади саме Івано-Франківська? Чи буде важче більшим містам реалізувати такий проект?

Компактність міста, тісніші зв’язки у громаді певним чином можуть позитивно впливати, проте я все-таки думаю, що масштаб міста не є визначальним. Приклад цього – Urban Space 500 у Києві. Так, це більше місто, більша кількість співзасновників, що складніше, ніж взаємодія між ста  людьми, але – все можливо. На початковому етапі діяльності Urban Space 500 ще випрацьовує певні моменти, випробовує тематики й подієві формати, відповідні запитам киян і контексту столиці.

IMG_0561.jpg

Чи став би проект Urban Space успішним ще 10 років тому, зважаючи на стан громадянського суспільства в Україні у той? Urban Space доводить, що українці змінили свій світогляд стосовно допомоги місту та громадських ініціатив?

Думаю, теза про те, що на все свій час, доречна і в цьому випадку. Аби ідея перетворилась у справу, треба, щоб зацікавлені й готові діяти люди (причому в достатній кількості) зустрілися в одному місці у певний час. Так, на щастя, сталося у Франківську у 2014-му з Urban Space 100.

Водночас, очевидно, що за останні 5 років активність мешканців українських міст зросла. Це пов’язано із загальним громадянським піднесенням, бажанням брати участь у процесі прийняття рішень, ініціювати певні зміни у містах, державі. Така демократизація, децентралізація – це певною мірою світова тенденція.

Для України в цьому контексті важливим, як на мене, є розуміння важливості та пошук форм ефективної взаємодії між різним, скажімо так, частинами соціуму – громадським сектором, бізнесом, експертами, органами місцевого самоврядування. Без об’єднання зусиль і ресурсів цих сторін кожен проект чи процес щось втрачатиме, втілити його буде набагато важче. Від об’єднання ж виграють усі, воно відкриває нові можливості. Такі проекти, як Urban Space,  – переконливий аргумент.

Запитання: Олена Басараб

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s