Україномовний YouTube: як ми тут опинилися і куди йти далі?

Якби мене попросили назвати принаймні 10 дійсно якісних україномовних YouTube-блогерів, я б розгубився. А ви?

У той час, коли весь світ поступово перебирається в Інтернет (у Google кажуть, що лише на мобільних пристроях у прайм-тайм аудиторія віком від 18 до 49 вже сьогодні проводить більше часу на YouTube, аніж перед телевізором), україномовний сегмент цього відеохостингу розвивається своїм, зовсім нетиповим шляхом.

По-перше, вітчизняний YouTube здебільшого інформаційно-політичний. З перших 8 “Срібних кнопок”, виданих українським каналам у 2014 році, 5 з них отримали фактично новинні канали — ТСН, «Громадське телебачення», 5 канал, «Еспресо TV» та «Телебачення Торонто». Ба більше, про розвиток блогінгу як окремого напрямку майже не йшлося — загалом YouTube сприймався як Інтернет-майданчик, де можна просто продублювати свій контент (який до того ж створювався в першу чергу для телебачення) та набратися додаткових “лайків”.

По-друге, україномовні канали довгий час перебували немов поза загальною тенденцією до розвитку відеоблогінгу та були справою найбільш відчайдушних та наполегливих блогерів. Чому ж коли весь розвинений світ мав змогу споживати різноманітний контент — від кінематографічних оглядів до ненав’язливих “летсплеїв” та влогів — своєю рідною мовою, українці лишилися позбавлені такої можливості?

стаття 13.jpg

Як парадоксально це б не звучало, але сьогодні україномовний YouTube має долати проблеми майже чотирьохсотрічної давнини. Так-так, вам не здалося. Парадокс полягає у тому, що український YouTube паралельно існує у двох формах — українсько- та російськомовній, і більш розвиненою є саме остання. Неукраїнізований український YouTube, хіба не оксюморон?
На жаль, розвитку самостійного і повноцінного україномовного
відеоблогінгу не сприяли ані декількасотрічна культурна асиміляція в Російській Імперії, ані майже 70 років перебування в радянському “плавильному котлі національностей”. Було б хибно думати, що такі вже певною мірою давні події не мають жодного відношення до YouTube, який виник задовго після них. І ось чому.

MONEY TALKS

Для багатьох закордонних блогерів YouTube — це не просто хобі або вид самовираження. Вони сприймають відеоблогінг як кропітку працю та справжній бізнес, що включає, окрім написання матеріалу, знімання та монтажу, ще й такі поняття як аналіз ринку, визначення своєї цільової аудиторії та її опрацювання, планування рекламних та інших витрат тощо. А основне правило до неможливого просте: чим більша аудиторія, тим кращий заробіток.

Для багатьох відеоблогерів з пострадянського простору відеоблогінг став квитком у безтурботне життя. Не має значення звідки ти, яка в тебе освіта або таланти — існує безліч спокусливих прикладів успіху від 20-річної молоді, яка може дозволити собі подорожі у будь-який куточок землі, власні авто та апартаменти з панорамними вікнами в центрі столиці.

Саме тому, коли на терезах опиняється україномовна аудиторія (а українська є мовою спілкування для приблизно 45 мільйонів осіб) та російськомовна аудиторія (164 мільйони), то мрії про п’ятизначні суми за інтеграцію реклами часто переважують інші аргументи.

АГОВ! Є ХТО-НЕБУДЬ?

Якби Тарас Шевченко, Марко Вовчок або Микола Гоголь жили в наш час, вони б, певно, порозумілися з представниками російськомовного українського YouTube. І згадані особистості, і онлайн-кумири сучасної молоді мають принаймні одну спільну рису: і перші, і другі провели частину свого життя в Росії. В обох випадках однією з основних причин була наявність за кордоном “тусовки” однодумців, яка з певних причин не склалася в Україні.
У ХІХ столітті Петербург був визнаним культурним центром Російської Імперії з особливо широкими можливостями в плані освіти, творчого розвитку та знайомств. Сьогодні разом із Москвою вони утворюють привабливий для відеоблогерів простір, в якому ті можуть почувати себе частиною певного напівзакритого елітного клубу.

стаття 1.jpg

ЯБЛУКО ВІД ЯБЛУНІ

Нарешті, не варто забувати, що протягом десятиріч незалежності питання українізації зводилося нанівець популістами. Навіть через 27 років існування української держави значна частина населення проживає в здебільшого російськомовному середовищі, що охоплює майже усі сфери життя — від розмов з друзями та перегляду телебачення до викладання у школах чи спілкування з лікарем. Результати закладених змін в освіті, на радіо і телебаченні ми зможемо побачити лише через деякий час, адже те, що повинні були зробити чверть сторіччя назад фактично відбулося лише декілька років тому.
А отже, можна не бути Піфагором, щоб вирахувати вірогідність, з якою людина з таких регіонів стане розвивати саме україномовний YouTube, чи не так?

ШЛЯХ ДОДОМУ

Але насправді “зрада” не така суцільна.
Сьогодні вітчизняний YouTube опинився в такій самій ситуації як україномовне дублювання років так з 8-10 тому. Нагадаю: у 2010-х роках йшла активна дискусія щодо його подальшої долі, а в тогочасному уряді взагалі пропонували відмовитися від озвучування фільмів українською та використовувати російське дублювання з українськими субтитрами. Мовляв, і український переклад часто неякісний, і російськомовне населення “ламати через коліно” (цитата за однією із прихильниць цієї позиції) не варто.

НЕ СПРАЦЮВАЛО

Сьогодні українське дублювання фільмів (а особливо комедій) вже не є предметом дискусій, а його якість, на мій суб’єктивний погляд, часом варта окремого Оскара. Не стало це і перепоною для населення — фільми з крутим озвучуванням збирають повні зали від Львова та Києва до Дніпра та Одеси. Тішу себе надією, що україномовний YouTube скоро також зможе похизуватися такою ж історією успіху.

стаття 12.jpg

3 ПРИЧИН СТАТИ УКРАЇНОМОВНИМ YOUTUBE-БЛОГЕРОМ СЬОГОДНІ:

Є всі підстави сподіватися, що справжній розквіт вітчизняних відеоблогерів розпочнеться саме зараз.

  1. А чому, власне, й ні? Попит на українське зростає щоденно — чого тільки варта сучасна українська музика, яка значно випереджає все те, чим можуть похизуватися наші сусіди. Кіно? Фільм “Кіборги”, комедії DZIDZIO, міжнародні тріумфатори на кшталт стрічки “Плем’я” задали зовсім інший рівень якості для вітчизняного кінематографа. І якщо люди так охоче сприймають музику та кіно, є всі підстави вважати, що україномовні відеоблогери можуть очікувати на такий самий рівень підтримки.
  2. До того ж це буде легка перемога. Крутих вітчизняних каналів не так багато, а тому який би жанр ви не обрали, вам буде вдвічі легше завойовувати собі аудиторію. Певен, що американські блогери, які часом мають боротися за кожного підписника, цьому б лише позаздрили.
  3. Нарешті, це неабияка можливість увійти в історію українського YouTube і сформувати навколо себе спільноту однодумців, до якої потягнеться молодь з усієї країни. Чи не круто стати натхненням для інших?

ТОЖ ВПЕРЕД ТВОРИТИ УКРАЇНОМОВНИЙ
YOUTUBE РАЗОМ!

Андрій Бондаренко

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s